2) Після пробудження
Втікає доля битим шляхом Від буревіїв і невдач. Та свою пісню не зміняю На голос жалібний і плач... Немов травинка, нахилюся,
Проте негоді не скорюся: Із мужністю її прийму. Я утечу в далекі гори, У степ, у ліс чи до ріки... Загублюсь крапелькою в морі, Та не згублюсь серед юрби! І кров кипить, життя вирує... І, поки я іще жива, Душа у сні ще помандрує І все шукатиме добра... Мар’яна Рудакевич
„Коли прокинешся зранку, то в глибині серця твердо постав себе перед Богом у своїй ранішній молитві і тоді приступай до справ, Богом тобі призначених, не відриваючи від Нього своїх почуттів та свідомості. І буде так, що силами душі й тіла ти виконуватимеш свої обов’язки, а умом і серцем перебуватимеш з Господом” [1] .
Після пробудження, не допускаючи різних думок і не гаючись, зверніть увагу на предмет контемпляції...[74 ДВ].
Відразу після пробудження свідомість ще повністю не пробудилась і думки, що у нас виникають, мають дуже велике емоційне забарвлення, не хочуть нас відпустити, і можемо лежати напівпробуджені, перебуваючи в світі своєї уяви довгий час. Отже, після пробудження слід силою волі відразу встати, повністю пробудити свідомість, зі світу уяви увійти в реальний світ і впустити в себе побожні думки.
Томительная ночи повесть! Язык для всех равно чужой И внятный каждому, как совесть! Ф. Тютчев
„Дякуємо тобі, Господи, Боже наш, що підняв нас із постелі нашої і вклав в уста наші слово хвали, щоб поклонятись і призивати ім’я Твоє святе... Бо ти дав спокій нам у час минулої ночі й підвів нас, щоб ми поклонялись величному імені Твоєму... Владико, Боже святий і неосяжний, що казав із темряви світлові засяяти, що заспокоїв нас у нічному сні й підвів до величання і моління Твоєї доброти... Ти підніс нас з постелі нашої і зібрав на годину молитви” [2] .
И в оный час явлений и чудес Живая колесница мирозданья Открыто катится в святилище небес. Ф. Тютчев
Св. Ігнатій в „Духовних Вправах ” сну не відводить багато місця, і здається, що ці пункти не мають великого значення. Але в наш час існує багато психологічної літератури, яка займається проблемами безсоння. Лікарі подають багато причин поганого сну і безліч способів покращити сон: ліки, медитація, йога, самонавіювання тощо. Якщо ми порівняємо сьогоднішні психологічні знання з епохою Ігнатія, то побачимо, що в практичному плані поради Ігнатія дуже подібні до сьогоднішніх лікарських порад. Відмінності є у способі подання цих рад.  
[1] Харитон ігумен. Мистецтво молитви. – Львів: 2000. – С. 21. [2] Молитвослов. – Рим: 1990. – С. 112-115. | |
|
Із вітром землю
обійму.
Часов однообразный
бой,
Есть некий час, в ночи, всемирного
молчанья,